Батьківський лекторій "Захист прав дитини усім'ї та родині"

В людській історії настало третє тисячоліття. Яким буде для нас 21-ше століття? Особливо це хвилює нас тому, що в цьому столітті будемо жити ми, сьогоднішні діти. Наскільки ми готові до майбутнього життя?

Дитину жодним чином не можна прирівнювати до дорослої людини, у тому числі й у правових аспектах. Дитина має бути забезпечена особливими правами, особливим захистом, які мають часовий вимір і спеціальне призначення. Дитина, як і кожна людська істота, від народження має права людини. Але вона повинна мати ще й додаткові, особливі права. Права дитини - це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості. Особливі права дитини – це “права росту”, зумовлені її фізичною, розумовою, духовною незрілістю. Вони – особливий зріз у загальному контексті прав людини.

"Світовою конструкцією прав дитини" називають Конвенцію про права дитини, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. З тих пір Конвенцію ратифікували уряди всіх країн, за винятком Сомалі та Сполучених Штатів Америки.

Найважливішою умовою для розвитку дитини є її виховання в сім’ї. Це очевидно, тому не випадково, що Конвенція ООН про права дитини 1989 року містить перелік норм, які повинні забезпечувати захист сім’ї.  

Дитина з самого народження має право знати своїх батьків та користуватися їх піклуванням. (ст. 7). Право дитини на піклування з боку батьків може бути реалізоване лише за умови добровільного і належного виконання батьками своїх обов’язків.

Взаємні права і обов’язки між батьками і дітьми виникають на підставі походження дитини від цих батьків, засвідченому у встановленому законом порядку.

Стаття 58 КпШтС України

Батьки і діти зобов’язані подавати взаємну моральну підтримку і матеріальну допомогу один одному.

Особисті права дітей

Особисті права та обов’язки позбавлені грошового змісту, їх не можна оцінити і в грошах. Вони тісно пов’язані з особою: їх не можна подарувати, відмовитися від них. Загалом ці права та обов’язки тривають до досягнення дитиною 18 років, або до часу одруження, вони також припиняються зі смертю однієї зі сторін.

Стаття 61 КпШтС України

Батьки мають право і зобов’язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.

Стаття 17 Цивільного кодексу України

Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли 15 років, визнається місце проживання їх батьків.

Стаття 77 КпШтС 

За життя батьків діти не мають права на їх майно, так само, як і батьки не мають право на майно дітей.

Найкращим шляхом життя сім’ї безумовно є порозуміння, повага, свідоме дотримання всіма її членами правових і моральних норм по відношенню одне до одного. У такій сім’ї і діти, і батьки будуть щасливими, збережуть вдячність і готовність допомагати один одному до глибокої старості й у будь-яких ситуаціях життя.

Право на освіту

Законом України “Про освіту” та іншими законами та нормативними документами встановлюються права та обов’язки учнів та вчителів. Дотримуючись їх, можна досягти врегулювання частих конфліктів між цими сторонами та дотримання і контролю закону з обох сторін.

Права учнів:

  • Право обирати профіль навчання, індивідуальні програми, позакласні заняття; вносити пропозиції з питань організації та умов навчально-виховного процесу, відпочинку, побуту учнів;
  • Користуватися навчальною, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;
  • На захист від будь-яких форм фізичного та психічного насильства;
  • Оскаржити у разі незгоди четвертну, річну, підсумкову оцінку до ради освітнього закладу у місячний термін і скласти екзамени з відповідного предмета;
  • Участь у юнацьких та молодіжних організаціях;
  • Брати участь у науково-дослідній, конструкторській, експериментальній чи інших видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, конкурсах, виставах;
  • Особисто або через своїх представників брати участь у громадському самоврядуванні навчального закладу.

Обов’язки учнів:

  • Дотримуватись законодавства, моральних та етичних норм;
  • Систематично і глибоко оволодіти знанням, підвищувати загальнокультурний рівень;
  • Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, підтримувати навчальну дисципліну;
  • Бережливо ставитись до майна закладу освіти;
  • Дбати про власну гігієну та охайний зовнішній вигляд.

Права вчителів

Вчителі мають право на:

  • Повагу та захист професійної честі та гідності;
  • Вільний вибір форм, методів та засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
  • Участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчального процесу; в роботі органів громадського самоврядування закладу;
  • Підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту програм, форм навчання та установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.

Обов’язки вчителів

Вчителі зобов’язані:

  • Виконувати статут закладу освіти, забезпечувати умови для освоєння учнями програм на рівня обов’язкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей учнів;
  • Дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів, дотримуватись положень Конвенції ООН про права дитини;
  • Дотримуватись правил і режиму внутрішнього трудового розпорядку;
  • Захищати учнів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
  • Постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, кваліфікацію;
  • Виконувати рішення органів громадського самоврядування закладу освіти та адміністрації.

Таким чином, в нашій країні права  та обов’язки всіх учасників виховного процесу передбачені законодавством і держава гарантує їх дотримання і виконання. Та слід пам’ятати, що лише за спільних зусиль та співробітництві школи та родини можна реалізувати права дітей.